ЕВОЛЮЦІЯ ГЕГЕМОНА: ЯК ЗМІНЮВАЛИСЯ США ЗА ОСТАННІ 10 РОКІВ

Сполучені Штати Америки 4 липня відзначили 245-у річницю з моменту проголошення незалежності. Це був перший День незалежності для Джозефа Байдена у статусі президента і другий для країни в умовах пандемії коронавірусу.

Попри кризовий період Вашингтон залишається найвпливовішим політичним та економічним гравцем світу. Суспільне розбиралося, як змінювалися США за останні 10 років і як це вплинуло на країну сьогодні.

2011 — 2017: Від кризи до кризи

Барак Обама увійшов в історію США як перший темношкірий глава держави, який втілював ліберальні реформи, а також був "попзіркою" світової політики. За його правління країна змогла оговтатися від наслідків фінансової кризи 2008-2009 років й надати дієві стимули для рекордного економічного зростання.

Обама розпочав довгоочікувану реформу охорони здоров’я (Obamacare), покликану впорядкувати у країні систему медичного страхування для десятків мільйонів американців. У 2015 році за ініціативи Обами у США розширили права сексуальних меншин й легалізували одностатеві шлюби по всій країні. Крім цього, він став першим президентом США, який з’явився на обкладинці видання, присвяченого життю ЛГБТ-спільноти.

Цей період ознаменувався низкою дипломатичних проривів. Зокрема було підписано ядерну угоду з Іраном, а також здійснено історичний поворот у відносинах з Кубою. Позитивно американське суспільство сприйняло завершення кампанії в Іраку, знищення глави "Аль-Каїди" Осами бен Ладена, а також завершення "бойової місії" в Афганістані.

Переобравшись на президентських виборах 2012 року, Обама не уникнув так званого "прокляття другого терміну" через виклики, які суттєво вдарили по його популярності.

Однією з причин стали постійні провали на міжнародній арені. Були і позитиви у вигляді досягнення фактичного паритету у відносинах з КНР. Проте прорахунки були більш вагомими. Зокрема — на Близькому Сході, що призвело до геополітичного хаосу.

Згодом наступили події "арабської весни", спровоковані нею громадянські війни й активізація терористичних рухів. Наслідком цього стало поширення ідей "Ісламської Держави" й нові видатки Вашингтону на боротьбу з екстремістами. Свій вплив також мали скандал з прослуховуванням лідерів країн ЄС та неоднозначна роль США під час інтервенції у Лівії.

Провальною у всіх сенсах стала спроба нормалізації відносин з Росією. Попри політику "перезавантаження" Кремль послідовно порушував норми міжнародного права й незаконно окупував українські території.

На це у США відреагували лише запровадженням санкцій й стриманою підтримкою Києва. З 2014 по 2017 рік Білий дім так і не наважився надати Україні летальне озброєння, обмежившись постачанням радарів.

"Ми надаємо українському війську загальну допомогу, наша мета – не озброювати Україну наступальною зброєю, а просто допомогти їй захистити себе", — заявляв американський президент під час пресконфереції з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель.

У внутрішній політиці не додали рейтингу Обамі невиконані обіцянки щодо закриття в'язниці Гуантанамо, скандал стосовно стеження спецслужб США за користувачами інтернету, проблема "стрілків" в американських школах, а також теракт на Бостонському марафоні.

Однак президентство Обами у внутрішній політиці не можна назвати провальним. Воно прийшлося на непростий час для США та світу: країна потерпала від економічних негараздів і перебігу затяжних війн в Іраку та Афганістані. Влада зосередилася на втіленні соціальних програм, розвитку освіти та запровадженні інновацій, наголошуючи на важливості нових економічних підходів для більшої конкурентоспроможності США у світі.

2017 — 2021: Жорсткий розрахунок

Якщо ж Обама був "попзіркою" світової політики, то його наступник — бізнесмен Дональд Трамп запам’ятається як учасник всіх можливих скандалів.

Період його перебування при владі запам'ятається дискусіями щодо російського втручання в американські вибори, нетактовними висловлюваннями у соцмережах, а також спробами імпічменту проти нього. Трампа неодноразово звинувачували у расизмі, ксенофобії та сексизмі.

Він став прикладом "іншої Америки" й за період перебування при владі неодноразово намагався переглянути внутрішню і зовнішню політику свого попередника. Під приціл президента потрапила реформа охорони здоров’я, міграційна політика та боротьба зі змінами клімату.

Трамп упевнено вийшов із низки міжнародних угод: іранської ядерної програми, Паризької кліматичної угоди й Тихоокеанського партнерства. У міжнародній активності Білий дім став керуватися тактикою жорсткої економії та розрахунку, зосередившись на економічному та політичному протистоянні з Пекіном.

Як і у випадку з Обамою, відхід від процесів на світовій шахівниці вніс дисбаланс у міжнародні відносини й спричинив регіональне посилення Росії та Ірану. Геополітично США пішли шляхом проведення курсу на ізоляціонізм, що мало свої негативні наслідки.

По-перше, розпочалися негаразди із партнерами по НАТО. Союзна Вашингтону Туреччина все частіше проводила самостійну зовнішню політику, часто діючи у конфлікті з інтересами інших країн Альянсу.

Щобільше, у блоці назріли неприховані суперечності між державами-членами та США через апеляції Трампа до фінансового обґрунтування "захисту Європи" й невідповідності позицій у відносинах з РФ.

У цей період США вийшли з новою аджендою у перемовинах з Канадою, Мексикою, КНДР, Іраном та РФ. Особливо знаковими стали перемовини з північнокорейським лідером Кім Чен Ином і зустріччю Трампа з ним у червні 2019 року в демілітаризованій зоні між двома Кореями.

Ще одною віхою "дипломатії Трампа" стало посередництво у нормалізації взаємин між арабськими країнами та Ізраїлем. Доповнювався цей напрямок перенесенням американського посольства до Єрусалиму і декламуванням беззаперечної підтримки єврейській державі.

Однією зі своїх заслуг Трамп також вважав постачання Україні летального озброєння, зокрема, протитанкових ракетних комплексів Javelin.

"Моя адміністрація дала Україні протитанкові ракети. Ваша адміністрація (адміністрація колишнього президента Барака Обами — ред.) надсилала їм подушки та ковдри", – дорікнув Трамп Джозефу Байдену під час президентських дебатів.

Він також запевнив, що за його каденції США значно "більше підтримували Україну" аніж інші європейські держави. Додамо, що відповідні поставки озброєння відбувалися поетапно у 2017, 2019 та 2020 роках.

Зустріч президента США Д.Трампа з президентом України В.Зеленським у Нью-Йорку, 25 вересня 2019 року. Фото: AP

Водночас Трамп став першим президентом США, проти якого двічі розпочинали процедуру імпічменту: вперше — через нібито тиск на президента України Володимира Зеленського щодо "компромату" проти свого опонента Джозефа Байдена, вдруге — через відмову визнавати свою поразку на президентських виборах 2020 року і нібито підбурювання своїх прихильників до насильства.

Попри це до пандемії США переживали справжній економічний бум. Країна стала на рейки податкової лібералізації й виробничого протекціонізму, що позитивно впливало на якість життя американців і зменшувало рівень безробіття. Однак карантинні обмеження звели нанівець всі напрацювання Трампа: безробіття зросло до 14,7%, а реальний ВВП впав на 33,2% у другому кварталі 2020 року.

На тлі цього внутрішньополітична ситуація також ускладнювалася. У травні 2020 року після вбивства афроамериканця Джорджа Флойда країною прокотилася хвиля масових протестів під гаслом "Black Lives Matter" (Життя чорних важливі). Вони стали одними з найбільших в історії США і мали свій вплив далеко поза межами країни.

Період президентства Трампа завершувався низкою проблем: США охопила пандемія коронавірусу, що суттєво підірвало систему охорони здоров’я, а у внутрішній політиці країна вибухала від нових інфоприводів напередодні виборів.

Дональд Трамп і Джо Байден під час дебатів до президентських виборів 2020 року. Фото: АР

Ситуація загрожувала реальними соціальними потрясіннями через полярні ідеологічні та світоглядні розбіжності між таборами прибічників Дональда Трампа і Джозефа Байдена. Кульмінацією такого стану речей став штурм Капітолію прихильниками "республіканця" й оголошення про початок другого процесу імпічменту, що стало символічним завершенням каденції 45-го президента США.

Наприкінці свого терміну Трамп перебував у фактичній інформаційній ізоляції — через "війну з соцмережами" й блокування його облікових записів, де він завжди дуже активно реагував на події.

2021 — наш час: Старе нове майбутнє

Президент США Джо Байден на пресконференції за підсумками саміту з Путіним в Женеві. Фото: AP

Після перемоги на президентських виборах Байдена стало зрозуміло, що США повертаються до ліберального вектора часів президентства Обами. Вже через кілька годин після вступу на посаду новообраний глава Білого дому підписав 15 указів, які стосувалися його передвиборчої кампанії. Щонайменше дев'ять із них скасовували накази Трампа.

Зокрема Байден скасував вихід США зі Всесвітньої організації охорони здоров'я, розпочав кампанію боротьби зі змінами клімату і лібералізацію міграційних обмежень. Також він призупинив фінансування будівництва стіни на кордоні з Мексикою. Доповнювалось це увагою до проблем афроамериканців і прав ЛГБТ, що суттєво контрастувало з консервативними наративами попередника.

Примітно, що ініціативи нового президента часто втілювались із прислівником "вперше", зокрема:

• вперше в історії США обрали афроамериканку віцепрезиденткою;
• вперше Байден призначив в адміністрацію представницю корінних народів;
• вперше Сенат утвердив гея на посаді міністра транспорту;
• вперше Міністерство оборони США очолив афроамериканець.

Президент США Джо Байден (праворуч) разом із віцепрезиденткою Камалою Гарріс. Фото: АР

Однак ключовою темою президентських виборів й американської політики початку 2021 року стала боротьба з пандемією. США найбільше постраждали від її наслідків, займаючи лідерські позиції за кількістю випадків інфікування і смертності. Така ситуація підштовхнула Байдена оголосити у лютому п’ятиденну жалобу по всій країні.

Водночас для розв'язання проблеми адміністрація Байдена намагалася діяти комплексно. Ще до вступу на посаду команда представила пакет заходів на 1,9 трлн доларів, а у березні та травні — неодноразово оголошувала про свої плани щодо нарощування темпів вакцинації.

До Дня незалежності Байден оголосив своєю ціллю вакцинувати близько 70% американців принаймні однією дозою щеплення. Для сприяння цьому процесу в Білому домі розглядали різні підходи, в тому числі комерційні: громадян заохочували проведенням лотерей, наданням квитків на спортивні поєдинки, оплачуваних відпусток та безплатного пива.

На міжнародній арені Вашингтон зараз намагається діяти вкрай обережно. Адміністрація шукає імпульси для відновлення діалогу з партнерами у Європі, який фактично припинився після дій Трампа. А ось у відносинах з КНР Байден обрав стратегію конкурентної боротьби, а не торговельної війни.

У стосунках з Росією Білий дім неодноразово наголошував на бажанні мати більш "передбачувані" відносини з Кремлем. Заяви про наміри отримали свій розвиток і 16 червня Байден зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Швейцарії.

Зустріч президента США Дж. Байдена з президентом РФ В. Путіним у Женеві, Швейцарія, 16 червня 2021 року. Фото: AP.

У діяльності на міжнародній арені Білий дім фактично відійшов від вектора Трампа, але, вочевидь, ще поки зарано говорити про формування чіткої зовнішньополітичної стратегії країни на наступні роки. Причиною тому — масив внутрішніх проблем, розв'язання яких було у пріоритеті команди президента Байдена після приходу до влади.

Опубліковано: 4 липня, Суспільне.