МЮНХЕНСЬКИЙ ПРОВАЛ

Сольний виступ пана Порошенка у Мюнхені надихає і окрилює. Надихає і окрилює тим, що "наше" свинство успішно рухається до завершення. Цивілізований світ поки ще чекає, але таке очікування переважно конструктивне. У Вашингтоні, чи то у Брюсселі повинні зрозуміти, що немає сенсу давати "кредитів довіри" для такої української влади.

З іншої сторони - у Порошенка чергові європейсько-американські гастролі: "мюнхенська сцена" зустріла "нашого гаранта" "неймовірними оваціями": для нього і "переповнений зал зібрався", і величезна панельна "дискусія" проведена, і навалом слів підтримки від "союзників та партнерів". 

Реформи, боротьба з корупцією, економіка, політичний процес - все це один суцільний грандіозний провал. Репертуаром Петро Олексійович не вражає.

Президентська стихія - отримувати "Оскари" за кращу роль у короткометражних виступах, здобувати почесний титул "українського Рейгана", але щось вкотре пішло не за планом. 

Головному акторові вистачало драми, емоцій і інтриги для чергового спічу, намагаючись влучати кожним відгострайтеним слівцем у наївні серця розуміючих європейців, немов валентинівський Купідон. Але "любов приходить і уходить, а кушать хочется всєгда" та і слухачі не хотілися б кормитись звичним асортиментом пережованих "карамельок". 

Стріляв "наш" Петро-стріляв, але так і не зрозумів, що "трясовина контрольних пострілів не потребує".