Gaarðaríki

Цими днями в Росії розпочались найбільші за 40 років військові навчання «Восток-2018», аналогів яких не було навіть за часів СРСР. За різними оцінками в активних маневрах приймають участь 250-300 тисяч військових. Загальне число військовослужбовців сягає одного мільйона особового складу, а це третина всієї армії РФ. Маневри триватимуть до 17 вересня в морських акваторіях Далекого Сходу, проте чи не готується Кремль тим самим до великої війни? МІЖ КИТАЄМ ТА ЗАХОДОМ  Подібного масштабу навчання можуть проходити тільки на Далекому Сході, оскільки на цю частину Росії не розповсюджуються міжнародні заборони проведення настільки великих навчань. Росія навіть не приховує, що йде відпрацювання сценаріїв великої війни з потенційними противниками. Зрозуміло, що мова йде про Україну, США і блок НАТО. Чому не Китай? Тому що Піднебесна є співучасником цих навчань, а отже, немає підстав вважати, що у російському військовому керівництві розглядають південно-східних сусідів, як потенційни...

Міграція. Здається, що про це уже написано все, що тільки можливо. Особливо це стосується міграційної кризи в ЄС як основного пункту призначення мігрантів з Близького Сходу на Африки. Така актуальність і увага до цієї проблематики, звичайно ж, не є випадковою, адже окрім безпосередніх викликів безпеці ЄС у формі спроб незаконного перетину кордонів мігрантами, міграційна криза стала політичним, економічним і, тепер уже можна сказати, загальносуспільним викликом практично для всіх держав Союзу, а отже і для самого блоку. Нездатність європейців розробити та імплентувати необхідні зміни до своєї міграційної політики, яка б відповідала новим умовам, ще на етапах появи перших симптомів кризи, посприяла тому, що у ЄС стали помітні внутрішні протиріччя, які раніше не виходили на перший план (хоча варто розуміти, що ці внутрішні протиріччя були також одним із тих факторів, що заважали розробити спільну стратегію із самого початку). Це стало однією із причин росту популярності ульт...

ПРО ПОГАНЕ Девальвація гривні, валютні інтервенції Нацбанку, скорочення золотовалютних резервів України (ЗВР), потреба в кредитах МВФ - як часто ми бачимо ці словосполучення, гортаючи стрічки новин в Інтернеті, та чуємо їх з екранів телебачення. Ця тематика стала одним із трендів інформаційного простору України останніх 4-5 років, в період, коли гривня піддалася найбільшим потрясінням (які досі тривають). Причин знецінення нацвалюти України дуже багато: війна та економічні наслідки, які вона тягне за собою; відсутність реформ в окремих секторах або ж занадто повільна їх імплементація, поганий інвестиційний клімат, значна зовнішня заборгованість держави, що викликає потребу періодичного обслуговування боргу, політична нестабільність, величезна недовіра суспільства до нацвалюти та багато-багато інших. Все це приводить українця або ж українську компанію в банк або обмінник, щоб придбати євро або долар. Або ж в очікуванні ще вищого курсу змушує тримати цю валюту у себе, не поспіш...

До Дня Незалежності присвячується Ефективний державотворчий процес потребує умов. На це прямо впливатимуть як внутрішні, так і зовнішні фактори, що конкретизує вектори політики, специфіку, тривалість та методи здійснення державного будівництва і, як наслідок - рівень успішності "проекту" у часі.  За століття війн та хаосу Україна "здобула" собі роль найбільш неісторичної нації сучасності, що прямо вплинуло на існуючі політичні, економічні та соціальні процеси. Можна довго копирсатись у першоосновах "української кризи", однак слід копнути трішки глибше - аби розібратись, оскільки ми дуже часто "за деревами не бачимо лісу".  Отож, почнемо. Через елементарне незнання власної історії в українців виникає занадто багато запитань щодо кризових проявів у країні. Чому саме історія? Тому що вона пояснює зародки багатьох наших проблем. Якщо немає цього розуміння - у такому разі немає логічних висновків, а є лиш емоції і маніпуляція думкою зі ...

- ЖАРТУЮ) ЧИ НІ... В червні цього року, на засіданні Національної космічної ради США, Д. Трамп зробив доволі амбіційну та неочікувану заяву про намір створити 6-ий рід військ, так звані "Космічні сили" США. Така заява пролунала дуже гучно в інформаційному просторі, адже США не створювали нових родів військ уже майже 80 років, а космос всерйоз не розглядався місцем для мілітарної експансії Вашингтону після 1967 року, коли було підписано Космічну угоду між США, СРСР та Великою Британією. Проте цей інформаційний вибух дуже швидко забарвився кольорами скепсису, насмішок, а згодом і байдужості. Сприяла цьому уже вироблена звичка американськими ЗМІ з долею недовіри ставитися до ініціатив Д. Трампа та відсутності в американського соціуму мислення в парадигмі "космос як мілітарне середовище". Таке мислення фактично зникло після закінчення Холодної війни, а космос в громадській свідомості знову став середовищем науки, а згодом і бізнесу. Здавалося, що ідея президе...