Gaarðaríki

До Дня Незалежності присвячується Ефективний державотворчий процес потребує умов. На це прямо впливатимуть як внутрішні, так і зовнішні фактори, що конкретизує вектори політики, специфіку, тривалість та методи здійснення державного будівництва і, як наслідок - рівень успішності "проекту" у часі.  За століття війн та хаосу Україна "здобула" собі роль найбільш неісторичної нації сучасності, що прямо вплинуло на існуючі політичні, економічні та соціальні процеси. Можна довго копирсатись у першоосновах "української кризи", однак слід копнути трішки глибше - аби розібратись, оскільки ми дуже часто "за деревами не бачимо лісу".  Отож, почнемо. Через елементарне незнання власної історії в українців виникає занадто багато запитань щодо кризових проявів у країні. Чому саме історія? Тому що вона пояснює зародки багатьох наших проблем. Якщо немає цього розуміння - у такому разі немає логічних висновків, а є лиш емоції і маніпуляція думкою зі ...

Досить дивно зустрічати думки про співставну роль сучасних кризових проявів з піком "Холодної війни" - Карибською кризою. Але як можна порівнювати дві різні епохи, якщо у 60-х роках світ стояв на порозі реального ядерного зіткнення двох найбільших міжнародних акторів, охопивши величезний комплекс принципових розбіжностей між рівними за потенціалом і ресурсами глобальних проектів, які своїм масштабом уособлювали конкуренцію типів економік, ідеологій та суспільних укладів? Путінська Росія не дуже підходить на роль соціалістичного гіганта, та і Штати вже не ті, якими вони були за Ейзенхауера, Ніксона та Рейгана. Сторони конфлікту все ще непевні у своїх позиціях. Вони нестійкі, піддаються постійним медійним впливам і варіюються в часі. Світ став мультиполярним, хоч і зберіг чільне місце для єдиного геополітичного домінанта, якому ресурсно важко утримувати чітко структуровану систему міжнародних відносин. Хаос керує системою, система керує умовами. Негативною стороною та...

Чому вірменська історія важлива?  Ми забуваємо, що весь пострадянський простір єднають достатньо конкретні симптоми політичних режимів. Вони схожі за хронічною тяглістю до авторитаризму, корупційною системою "своїх" і невідворотним революційний потенціалом. Те, що відбулося у столиці Вірменії - один із наслідків радянських "суспільно-політичних експериментів". Крах СРСР став для світу геополітичним суперземлетрусом, який докорінно змінив обриси простору колишньої імперії, спричинивши революційні афтершоки на зламі тисячоліть. Трусило Грузію та Україну, тепер трусить Вірменію. Що характерно, від подібного не застраховані так само інші країни колишнього СРСР, оскільки "постсоюзна весна" лиш набирає обертів. Все тому, що радянщина виробила надзвичайно потужні владні інститути, які підім'яли під себе економіку та соціум, трансформувавши їх в інструмент державного управління, обмежуючи можливості для їхнього фактичного розвитку. Проте динам...

Наукам про соціум зараз випадає феноменальний шанс до вивчення унікальних суспільних явищ.  По суті, дослідникам падає в руки крутий матеріал для описання всіх можливих ефектів прояву структурно деформованого та глибоко маргіналізованого суспільства. Полігон під назвою «Україна» – найкраще для того місце. Раніше теж можна було щось досліджувати, але тільки в умовах системної кризи матимете змогу простежити ключові тенденції проблем державного організму. З часом приходить усвідомлення деяких банальних основ. Виходить так, що одномоментно і якось дуже несподівано «рожеві окуляри» дитинства здуває вітром і трощить під колесами суцільного життєвого «КАМАЗу». У зрозумілій для будь-якої дитини логіці відображається хоч і жорстка, проте правдива парадигма: пріоритети зводяться до достатньо примітивних орієнтирів, позбавляючись тяги до ідейного і хорошого. Хто не бере участі в такому «переродженні» – лишається обабіч тієї маси людей, пізнавших «дзен» і увійшовших в прекрасні о...

Про пережитки міфічного  «братерства» Українці не люблять твердження про «братів»-росіян, повністю протиставляючи себе північно-східному сусідові. Проте подібне протиставлення багато в чому лицемірне. За два десятиліття на Росії виробилась ціла система фіктивних «потьомкінських надбудов», які демонструють навколишньому світові і громадянам РФ картину ілюзорної «нормальності»: вибори, демократія, свобода слова, опозиційні ЗМІ, ринкова економіка… Водночас, Кремль намагався залишити за собою центральну роль у колишніх колоніях. Все тому, що у радянський період союзні республіки безальтернативно приймали московську рознарядку: будь то нова конституція, зміна політики партії, чи то рішення чергового з’їзду – відразу ж слідувало одобрювальне дублювання рішень центру. Союз давно канув в лету, Україна відновила Незалежність, але подібна радянщина залишається дотепер. Закони, економічні уклади, вектори політики – у 90-і роки все успішно передиралося із Росії, неначе в тому б...

«Із грузин у руси»: про особливості конфліктної «інтеграції» Міхеїла Ніколозовича у політичне життя України. У контексті «політичних варягів» Майдану насмішливо-агресивно згадують про «гастролюючий» характер їхніх стремлінь. Мовляв, «що грузину робити в Україні? Своїх мало? Нехай вертає до своєї Грузії, п'є вино і їсть хачапурі. А литовці? А американці? А поляки?». Достатньо поширена, проте доволі примітивна за своїм змістом логіка, фундована засадами побутової ксенофобії, навколополітичною міфологією, інформаційною неосвіченістю, совкорощеним інфантилізмом, хворою ментальністю, емоційним реакціонізмом, комплексами меншовартості... За бажання список можна продовжувати.  Відповідь очевидна: сучасне українське суспільство повне різного роду деструктивної надлишковості, яка застопорила рух до конструктивності в діях та думці. Стикнувшись з більш-менш проблемним питанням, логіка пересічних громадян несподівано губиться поміж трьох сосен, тому і виходить хронічно поверхнево...