Gaarðaríki

У понеділок, 2 грудня, Китай запровадив  перші санкційні обмеження  проти США через втручання Вашингтону у внутрішні справи Піднебесної. Зрозуміло, що інформаційно основний акцент цієї історії не стосується економічної частини китайсько-американських відносин, оскільки мова йде виключно за політику. КАРТИНКА "НОРМАЛЬНОСТІ". В авангарді стоїть проблема Гонконгу, де ще з кінця березня 2019 року тривають протести проти політики Пекіна. Тоді демонстрації розпочались через  зміни до законопроекту про екстрадицію  правопорушників з Гонконгу до континентального Китаю, але цілком зрозуміло, що лише один такий законопроект не міг спровокувати настільки велике обурення. Принаймні, він точно не був основною причиною багатомільйонних маршів. Тут він став, ліпше, приводом або ж тригером до підняття того комплексу китайських внутрішньополітичних проблем, який формувався упродовж двох десятиліть співіснування капіталістичного Гонконгу із комуністичним Китаєм. З одного бо...

Прибравши із теми миру на Донбасі всю популістичну водичку, маніпуляції і наївні уявлення про "іншу" Росію -  в решті матимемо доволі зрозумілу картину. 1. Якщо у офісі президента раптом думають, що припинити перестрілки на лінії розмежування то є перший крок до мирного врегулювання - вони глибоко помиляються. Донбаська історія для того і починалася, щоб "стрілялось" і "вбивалось", а не "мирилось" і "домовлялось". 2. Часті  дзвінки  в Кремль ніяк не втихомирять Путіна. Очільник РФ завжди грає свою роль про "іхтамнєтов" і "самостоятєльность рєспублік". Вовчик завжди послідовний у своїй брехні. І будь-який "крок назустріч" він сприйматиме за слабкість, на яку обов'язково слід надавити. Щоб до цього допетрати, новій команді, схоже, потрібен час (ну або кілька сотень вбитих українських воїнів). Однак було б добре, якщо вони це усвідомили до того моменту, коли російська армія знову вирішить "за...

Нічого особистого, просто бізнес Трамп їде в Сінгапур домовлятися з Ином, Трамп їде в Гельсінкі домовлятися Путіним. Дональду байдуже на передісторію та критику - він бачить конкретну ціль. Ми знову повертаємося до очевидного: властива Дональду бізнесова тяга домовлятися вкотре себе проявила. Американський максималізм сповна знайшов своє відображення у даній персоні і критика тут нічим не допоможе, адже для президента США невизначеність - найгірший прояв слабкості. Це прямо суперечить його виборчому слоганові "America great again", тому Трамп робитиме все можливе, щоб надалі гнути свою лінію. У його розумінні подібні кроки - це демонстрація домінації, лідерства і відсутності страху перед проблемою, яку обов'язково слід вирішити. Трамп можливо і має розуміння меж, які надиктовує система міжнародних відносин, однак мотивація закладена в спробі вести діалог зі всіма сторонами, без дотримання будь-якого роду принципів, що не характерно для політиків його рівня...

промо зустрічі Дональда Трампа та Кім Чен Ина в Сінгапурі Не так давно світ готувався до ядерної війни. Через величезну напругу у відносинах з КНДР, сторони постійно здійснювали вкрай необережні кроки, які провокували відкритий конфлікт. Нові ракетні запуски Пхеньяна чергувалися з черговими військовими навчаннями Південної Кореї і США, які підкріплювались посиленим розгортанням американських протиракетних систем на півострові та насиченням військово-морських сил США в регіоні. Схоже, що до війни готувалися всі і це було трохи більше, ніж просто словесні погрози лідерів країн до взаємного знищення через ЗМІ.  Зокрема Дональд Трамп в характерному для себе стилі волів якнайшвидше вирішити корейську проблему. Йому виявилася незрозумілою безкінечна тяганина з 20-мільйонною, економічно відсталою комуністичною Кореєю, яка всі свої ресурси вкладала у розбудову архаїчного за своїми характеристиками військового потенціалу. Майже без підготовки Трамп йшов на реальне загострення, сило...

Про турецьку агресію, як безальтернативну форму самозахисту Після невдалого державного перевороту  діяльність офіційної Анкари суттєво активізувалась і розширилась. Це стосується як внутрішньої політики, так і діяльності на міжнародній арені. Вступивши в сирійську кампанію, Туреччина стала цілком самостійним суб'єктом близькосхідної політики, зайнявши окрему нішу у масштабних розбірках поміж великих геополітичних акторів.  Нещодавно президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вкотре  розкритикував   США за підтримку сирійських курдів,  звинувативши  своїх американських колег  у послідовній брехні  через обіцянки вивести курдські збройні формування з правого берега Євфрату. Він також  нагадав , що після завершення операції «Оливкова гілка» у афрінському кантоні, турецькі війська і FSA   рушать на місто Манбідж . Невдоволені турки все частіше свідомо протиставляють себе позиції США на Близькому Сході, вступаючи у відвертий конф...