МІЖ ВІЙНОЮ ТА ПОКАЗУХОЮ: РОСІЯ ПРОВОДИТЬ НАЙБІЛЬШІ ЗА 40 РОКІВ ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ

Цими днями в Росії розпочались найбільші за 40 років військові навчання «Восток-2018», аналогів яких не було навіть за часів СРСР. За різними оцінками в активних маневрах приймають участь 250-300 тисяч військових. Загальне число військовослужбовців сягає одного мільйона особового складу, а це третина всієї армії РФ. Маневри триватимуть до 17 вересня в морських акваторіях Далекого Сходу, проте чи не готується Кремль тим самим до великої війни?

МІЖ КИТАЄМ ТА ЗАХОДОМ 

Подібного масштабу навчання можуть проходити тільки на Далекому Сході, оскільки на цю частину Росії не розповсюджуються міжнародні заборони проведення настільки великих навчань. Росія навіть не приховує, що йде відпрацювання сценаріїв великої війни з потенційними противниками. Зрозуміло, що мова йде про Україну, США і блок НАТО. Чому не Китай? Тому що Піднебесна є співучасником цих навчань, а отже, немає підстав вважати, що у російському військовому керівництві розглядають південно-східних сусідів, як потенційних противників. Це прямо суперечить визначеній лінії дипломатичної поведінки Кремля, оскільки Путін завжди шукав безпосереднього контакту з Пекіном у різних сферах, тому ці навчання є новою спробою перетягнути КНР на свій бік у протистоянні із Заходом. Умови тому сприяють і саме зараз Росія не просто так показує свої логістичні можливості, особливості військової організації та взаємодію типів військ. Навряд такою відвертістю Кремль намагається залякати китайських партнерів, які поволі входять у розпал торгівельної війни зі США. Та і у Пекіні потроху почали давати недвозначні натяки, що Росія у якості нового союзника могла б стати опорою КНР не тільки на Далекому Сході, але і в Європі. Таке партнерство дає доступ до нових ринків збуту продукції, а для китайців це куди важливіше, ніж геополітичні авантюри Путіна. 

ВАРІАНТ ІЗ БЕЗВИХОДІ 

З іншого боку, Китай має величезний фінансовий ресурс, який міг би стати порятунком для кризової Росії. Тому Москва продовжує і надалі загравати з Пекіном, даючи зрозуміти китайському керівництву серйозність своїх намірів. Подібне партнерство достатньо зручне для Кремля з огляду на те, що протекторат КНР міг розв’язати руки у багатьох зовнішньополітичних проблемах, при цьому отримуючи великого споживача своїх енергоресурсів. Та і міжнародна вага Піднебесної куди серйозніша від авторитету гебешного полковника Путіна. Мабуть саме тому у Росії знову починає мусолитись тема відродження вже забутої Шанхайської організації співробітництва (ШОС), яка мала вилитись в економічний та політичний російсько-китайський союз.

Ефектів від проведення навчань «Восток-2018» для України поки немає. Чи можуть такі маневри бути підготовкою до війни? Так, безумовно, але у короткостроковій перспективі для Росії було б нерозумно відновлювати активні бойові дії на Донбасі, не дочекавшись президентських і парламентських виборів, на яких можна спробувати просунути зручних Москві кандидатів і тим самим знову спробувати вплинути на українську політику. Підтверджує подібні очікування справжній політичний ренесанс проросійських партій колишнього розливу, які все ще володіють суттєвою підтримкою в східних регіонах України. Якщо і з цієї спроби нічого не вийде, тоді можна очікувати на велику війну, яка стане фінальним акордом російсько-українських взаємин.